Анна Романова: нова методологія дозволить оцінити привабливість українських міст

Експерти Асоціації Гостинності розробили методологію оцінки розвитку культурного туризму дестинацій. Методика була розроблена та апробована у рамках проєкту «Культурний туризм Приазов’я: стан, виклики та стратегії, який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.

У чому унікальність та сутність методології розповіла головна експертка проєкту Анна Романова.

— Для чого взагалі потрібно проводити дослідження розвитку культурного туризму Приазов’я?

— Приазовський регіон значною мірою постраждав від російської агресії на Сході України та анексії українського Криму. Культурний туризм – один із ефективних інструментів досягнення миру, об’єднання країни та розвитку національної ідентичності на постконфліктних територіях. Розвиток культурного туризму міг би стати драйвером позитивних соціо-гуманітарних, культурних та економічних змін у Приазов’ї. Крім того, розвиток культурного туризму Приазовського регіону сприятиме цілісному, гармонійному та сталому культурно-туристичному розвитку всієї України.

Коли ми з експертами почали працювати над стратегією гуманітарного відновлення та розвитку регіону, зрозуміли, що за останні 20 років взагалі не проводилося системного та комплексного дослідження стану та перспектив культурного розвитку Приазов’я.

Що дозволила методологія, яку ви розробили?

—  По-перше, дослідити сучасний стан, виклики та тенденції туристичної індустрії Приазов’я. По-друге, надати ефективні рекомендації удосконалення стратегій та інструментів розбудови і промоції сталого культурного туризму Приазов’я

У чому сутність методології?

— Даний підхід є науковим та дозволяє чітко визначити Індекс розвитку культурного туризму українських міст. Такий індекс Асоціація Гостинності визначила для курортів Приазов’я. Індекс було визначено за допомогою аналізу багатьох джерел — як офіційних, так і альтернативних, у тому числі моніторингу інтернет-ресурсів (Google-запитів, моніторингу TripAdvisor та Booking.com), глибинні інтерв’ю з експертами та опитування потенційних туристів.

У кожному з приазовських міст оцінювалися три види культурних туристичних магнітів: магніти матеріальної культурної спадщини (архітектура, знакові місця, музеї, галереї, тощо); магніти нематеріальної культурної спадщини (кухня, традиції, обряди, звичаї, ремесла) та фестивально-подієві магніти.

Кожен з магнітів оцінювався за десятьма індикаторами, розподіленими на дві великі групи: інституційна спроможність та туристична привабливість.

Чи можна дану методику використати для оцінки культурного туризму інших українських міст?

— Так, дана методологія універсальна. Вона може використовуватися задля формування ефективних політик розвитку культурного туризму різних регіонів України. Асоціація Гостинності вдячна Українському культурному фонду за можливість реалізувати даний потрібний проєкт та закликаємо інші громади використовувати розроблену методологію задля якісного стратегічного розвитку культурно-туристичної індустрії.