Анна Романова: "Внутрішній туризм має стати пріоритетним в Україні"

Анна Романова: "Внутрішній туризм має стати пріоритетним в Україні"

Підбивати остаточні підсумки року ще, звісно, не на часі, однак уже зараз можна говорити про те, що для індустрії гостинності України 2018 рік став на рідкість насиченим. Притому сезон відзначився як позитивними подіями, що мають велике значення для всієї галузі, так і вельми неприємними «сюрпризами». В інтерв’ю Zruchno.Travel депутат Верховної Ради України, голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності ВР Анна Романова розповіла про власні перемоги в 2018 році, про ті важливі зміни в туристичній галузі, які вже встигли відбутися, і про ті, яких із нетерпінням чекає весь турбізнес України, а також поділилася своїми планами та очікуваннями в сфері індустрії гостинності на 2019 рік.

– Проект державного бюджету на 2019 рік наразі в процесі доопрацювання. Чи були внесені поправки, що стосуються фінансування туристичної галузі, яке в первинному проекті було суттєво скорочено?

– Наскільки мені відомо, поки що відповідні поправки не було внесено, але в будь- якому разі про це буде відомо в найостанніший момент, коли документ буде винесено на голосування. Комітет звернувся з пропозицією збільшити бюджет на туризм із 17 до 30 мільйонів гривень, але чи була ця пропозиція врахована, ми дізнаємося тільки, коли ухвалюватимемо законопроект. Я б поки що не сподівалася…

– Уже не перший рік кошти, виділені на туризм, не встигають освоїти. Який стан справ на сьогоднішній день?

– Востаннє я запитувала інформацію щодо стану виконання видатків ще у вересні – за перше півріччя 2018 року було освоєно лише 10 % державних коштів. Не думаю, що до кінця року вийде освоїти всі виділені кошти. Однак існують об’єктивні причини, які не дозволили ефективно витрачати бюджет цьогоріч. З огляду на скандали минулого року, що стосуються нецільового витрачання коштів, звинувачення в корупції, новий директор департаменту туризму МЕРТ (Міністерства економічного розвитку, – ред.) Оксана Сердюк дуже уважно ставиться до кожної витрати та ретельно перевіряє результати проведених конкурсів, тендерних процедур. Я вважаю, що така педантичність дає свої плоди. Для прикладу: коли департаментом керував Іван Ліптуга, на проведення туристичних виставок було витрачено близько 14 мільйонів гривень, а в цьому році 6 мільйонів гривень виявилося достатньо. Окрім того, не варто забувати, що Оксані Сердюк потрібен був час для того, щоб освоїтися на новому місці та розібратися у всіх тонкощах робочих процесів.

– Ще влітку в парламенті був зареєстрований ваш законопроект про внесення змін до Закону України «Про туризм» № 8317. Яка його подальша доля?

– По-перше, хочу ще раз підкреслити, що у Верховній Раді на сьогоднішній день зареєстрований тільки один законопроект про туризм – мій. Багато років велися обговорення необхідних змін, організовувалися «круглі столи», департамент туризму МЕРТ збирав представників туристичного ринку для спільної роботи над законопроектом… Але насправді все це не більше ніж відтягування процесу, оскільки ніхто так і не зареєстрував жоден із варіантів законопроекту в парламенті. Мій законопроект – це результат серйозної роботи, яка велася протягом трьох років. Він не лише регулює сферу виїзного туризму, а й першочергово стосується внутрішнього та в’їзного туризму. Вперше за всю історію України в Законі «Про туризм» позначено пріоритет внутрішнього та в’їзного туризму над виїзним. Туристична галузь стає прибутковою для держави тільки тоді, коли розвивається саме внутрішній і в’їзний туризм. А виїзний туризм, який завжди був центром галузі в Україні, – це вимивання коштів із країни.

Якщо ми інвестуємо в туристичну інфраструктуру, в створення якісного турпродукту, тоді й українці не будуть «вестися» на «гарячі» пропозиції на кшталт «Туреччина, 5 зірок, на трьох за 1000 $ у високий сезон», а значить і не стануть жертвами дій шахраїв. Тому перш за все мій законопроект стосується саме регулювання внутрішнього туризму. Так, оновлений Закон України «Про туризм», зокрема, передбачає створення єдиного реєстру суб’єктів туристичної діяльності. Він являтиме собою онлайн-портал, де можна знайти інформацію про всі об’єкти туристичної інфраструктури країни, а суб’єктам туристичної діяльності він, окрім іншого, даватиме можливість для категоризації шляхом декларування. Це дуже прозора і нескладна процедура. Зараз ця процедура також є обов’язковою, однак вона дуже складна, бюрократизована і неконтрольована. Якщо ми будемо продовжувати в тому ж дусі, процес категоризації готелів в Україні ми завершимо не раніше, ніж через 100 років. Іноземні туристи й досі побоюються відпочивати в Україні, а відсутність категоризації готелів ще сильніше заважає збільшенню іноземних туристичних потоків, оскільки перше, на що звертають увагу іноземці, плануючи свій відпочинок, це «зірковість» баз розміщення. При цьому в Україні не більше 5 % готелів взагалі мають зірки. Зорієнтуватися без «зірковості» досить складно – інформація, оприлюднена на порталі Zruchno.Travel, свідчить про те, що ціни на проживання в українських готелях варіюються від 250 гривень до 10 тисяч за ніч.

Наступне важливе питання, що враховується законопроектом, – сертифікація гідів та екскурсоводів. При цьому всі обов’язки з ліцензування та контролю необхідно покласти на місцеві органи самоврядування.

Сьогодні ми, на жаль, стикаємося з великою кількістю непідготовлених гідів. Екскурсантам часто пропонується інформація, яка суперечить як історичним фактам, так і державній політиці. Тому це ще й питання національної безпеки. В Закон України «Про туризм» також будуть введені нові види туризму з урахуванням класифікації UNWTO. Це такі види, як гастрономічний, круїзний, кінотуризм, весільний та інші види туризму. Окрім інших, буде введено новий, але такий важливий на сьогоднішній день термін, як онлайн-туризм. Як відомо, частка онлайн-продажів у туризмі зростає з кожним роком все більше і більше. Ми рухаємося вперед, тому в закон будуть введені такі терміни, як онлайн-туризм, онлайн-продажі путівок, електронний туроператор тощо, електронний договір на надання туристичних послуг.

Через відсутність відповідних термінів у законодавстві ми стикаємося з новими і новими випадками шахрайства.

Однак мій законопроект й досі не винесено на голосування до сесійної зали. Я думаю, деяким чиновникам, які повинні професійно займатися туристичною сферою, і багатьом туроператорам вигідна така ситуація. Жодного з тих туроператорів, турагентів, які обдурили людей за минулий сезон (а постраждалих туристів більше 15 тисяч), не позбавили ліцензії, не оштрафували, не перевірили. І, звичайно, їм так легше і комфортніше працювати. Але закон має працювати на захист прав туристів, а не створювати ґрунт для шахрайства! Ми вже створили ініціативну групу та плануємо ще раз звернутися до голови Верховної Ради з проханням винести на голосування законопроект.

– Ще один ваш законопроект днями підтримав Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму. Розкажіть, чому для України важливе ухвалення законопроекту про присвоєння Куяльнику статусу курорту державного значення?

– Рапа, мулові грязі та хлоридно-натрієва мінеральна столова вода Куяльницького лиману мають високі лікувальні властивості. Це унікальна територія, яка за своїми властивостями не поступається ізраїльському Мертвому морю, тобто Україна має своє власне Мертве море, але не користується цим надбанням. Більш того, на сьогоднішній день території, які мають залучати іноземців, схожі більше чи то на будівельний майданчик, чи то на смітник. Парадокс, що зараз ця територія знищується. Щоб виправити ситуацію, необхідно оголосити курортом державного значення природні території Куяльницького лиману. Цей статус дозволить захистити цю локацію від забудови. Якщо вже й будувати щось біля Куяльницького лиману, то тільки санаторії та оздоровчі заклади. Тим паче, що ця територія вже має потенційних інвесторів і інвестиційний план, але якщо нічого не робити прямо зараз, то нам ніде буде приймати інвесторів. Дивно, але зараз Куяльник хоч і називають «курортом», він не має взагалі ніякого статусу! Місцева влада протягом року неодноразово зверталася до Кабінету міністрів із проханням надати цим територіям статус курорту державного значення, але й досі цього не було зроблено. Тоді вони звернулися до депутатів, я особисто підтримала цю ініціативу та розробила законопроект. Законопроект було підтримано профільним комітетом і наразі ми чекаємо винесення проекту на голосування.

– Можливо, ще зарано підбивати підсумки, проте… Чим, на ваш погляд, відзначився 2018 рік для туризму в Україні?

– У сфері виїзного туризму рік відзначився масовими порушеннями прав українських туристів і абсолютним хаосом у цьому напрямі. За моїми підрахунками жертвами недобросовісної роботи турагентств, туроператорів, субагентів стали більше 15 тисяч осіб.

– Чи багатьом вдалося домогтися компенсації?

– Із заявами до правоохоронних органів багато хто звертався. Але, на жаль, українці й досі недостатньо підковані юридично, а в поліції мало хто хоче займатися цим питанням. Тому найчастіше це кваліфікується як адміністративне правопорушення, шахраї відкараскуються штрафом у розмірі 1700 гривень. Я рекомендую всім, хто опинився в такій ситуації, не просто писати заяву в поліцію, але й наполягати на тому, щоб було відкрито кримінальну справу за фактом шахрайства. Тільки в цьому разі можна домогтися справедливості. Якщо говорити про більш відомі, «гучні» випадки шахрайства, то й ці справи досі не доведені до суду – проводиться розслідування. У сфері внутрішнього туризму стан справ теж не такий гарний, як хотілося б, при цьому внутрішній туризм страждає якраз через збільшення обсягів виїзного туризму. Агенти виїзного туризму в нашій країні не тільки є конкурентами один для одного, але й для всієї вітчизняної індустрії туризму. Зазначу, що обсяги виїзного туризму в Україні зростають через недобросовісну роботу туроператорів, через демпінг. Це призводить до того, що українці відмовляються від відпочинку в Одеській або, наприклад, Херсонській області на користь спокусливих, але нереалістичних пропозицій від туроператорів виїзного туризму. Підсумок – тисячі ошуканих туристів! Але, підбиваючи підсумки року, необхідно сказати і про досягнення в туристичній галузі. Так, в цьому році вперше ми отримали дані від мобільних операторів України про переміщення громадян по регіонах протягом року і за межі країни. Завдяки цим даним ми вже можемо точно говорити хоча б про кількість поїздок. У першому півріччі 2018 року українці здійснили 65 мільйонів поїздок по Україні, й, гадаю, до кінця року ця цифра збільшиться до 120 мільйонів. Звичайно, ми не можемо з упевненістю сказати, скільки з них було здійснено з туристичними цілями, але, все ж таки, у нас вже є можливість давати приблизні висновки про доходи держави від внутрішнього туризму. При цьому українці все ще страждають через транспортну інфраструктуру та застарілу логістику в країні. Зокрема, не вистачає місць в поїздах на популярні напрями. Наприклад, якщо вам хочеться провести вихідні у Львові або Одесі, то вже за тиждень до поїздки ви не зможете придбати квитки. В Україні не буде розвиватися індустрія туризму, доки ми не розширимо залізничне сполучення хоча б до того рівня, який дозволить з’єднати всі обласні центри. Окрім того, звісно, в кожному обласному центрі необхідно побудувати аеропорт, адже авіасполучення всередині країни має бути доступним. Моніторинг туристичної активності, проведений операторами мобільного зв’язку, також показав, що найбільшою популярністю серед українських туристів користується Київська область – 18 мільйонів абонентів, Львівська – 4 мільйони, Полтавська – 3,4 мільйона, Житомирська – 3,3 мільйона, Черкаська – 3,2 мільйона, з чим хочу привітати туристичні команди цих регіонів! Окремо потрібно відзначити туристичний актив міста Запоріжжя, який в цьому році дуже яскраво заявив про себе. Це молодий, креативний колектив, який з самого початку працює дуже стратегічно та системно, і, думаю, що вже в наступному році це дасть відчутні результати.

– Ви поки що нічого не сказали про в’їзний туризм… Чи були важливі події в цій сфері?

– Звичайно! Туристичний сезон відзначився відкриттям нових напрямків. Так, у травні авіакомпанія МАУ розпочала виконання прямих регулярних рейсів між Києвом і Делі, а в червні запустила регулярний авіарейс Київ – Торонто. Підбивати перші підсумки щодо туристичного потоку з Канади та Індії ми будемо наприкінці року, але я впевнена, що кількість гостей з цих країн помітно збільшиться. Зазначу, що до цього року турпотік із Канади до Польщі, наприклад, був у чотири рази більше, ніж в Україну. Але це зовсім не означає, що канадських мандрівників Польща цікавить більше, ніж Україна. Тим паче, що в Канаді проживає 1,4 мільйона представників української діаспори. Нам не вистачало прямого авіасполучення і цілеспрямованої діяльності із залучення туристів з Канади. Тому дуже важливо, що разом із відкриттям нового сполучення ми почали і промоційну роботу. Українська делегація у складі туроператорів першим рейсом вилетіла в Канаду для того, щоб презентувати новий український туристичний продукт. Туристичні та рекреаційні можливості України викликали великий інтерес в Канаді, тому з початку осені було організовано вже три фам-тріпи для канадських туроператорів по містах України. Думаю, результати цієї роботи не змусять себе чекати.

– Поділіться туристичними прогнозами на 2019 рік? Що нам чекати?

– На жаль, поки що прогнози не дуже втішні. Думаю, що якщо не вжити заходів уже до кінця цього року, то в наступному сезоні нам доведеться зіткнутися з ще більш масовими порушеннями прав туристів – випадками непоселень туристів у готелі, авіаколапсом.

У той самий час наступний рік принесе нам значне збільшення туристичних потоків із Канади і Китаю (роботу в цьому напрямі ми почали ще минулоріч).

Я сподіватимуся на те, що все ж таки буде політична воля і найближчим часом буде винесено на голосування, а потім й ухвалено законопроект про внесення змін до Закону України «Про туризм», оскільки саме це зрушить процес розвитку туристичної галузі в Україні з «мертвої точки».

Розмовляла Даша Хорішко