"Інклюзивний туризм починається з безбар'єрних музеїв" - Олександр Лієв, голова Асоціації Гостинності

На жаль, стан більшості музеїв, та й музейної справи в Україні загалом, не відповідає сучасним стандартам. Це стосується не лише аварійних будівель, нудних "радянських" експозицій, застарілих форм роботи з відвідувачами та відсутності додаткових послуг. Надзвичайно низьким є також рівень доступності українських музеїв. І йдеться тут не про цінову, а про фізичну та інформаційну доступність для відвідувачів різних категорій – людей з інвалідністю, маломобільних людей тощо.

Україна є однією з «наймузейніших» країн світу. Ми маємо близько 5 тисяч музеїв, тобто понад 11 установ на 100 тис. населення. За цим кількісним показником ми випереджаємо США, Італію та Францію. Звісно, переважна більшість цих закладів – це просто музейні кімнати при школах і технікумах, які теж враховуються у цій статистиці. Та навіть близько 1500 повноцінних музеїв і заповідників, які є у базі Національного туристичного порталу Zruchno.Travel – це теж дуже багато. 

На жаль, стан більшості з цих музеїв, та й музейної справи в Україні загалом, не відповідає сучасним стандартам. Це стосується не лише аварійних будівель, нудних «радянських» експозицій, застарілих форм роботи з відвідувачами та відсутності додаткових послуг. Надзвичайно низьким є також рівень доступності українських музеїв. І йдеться тут не про цінову, а про фізичну та інформаційну доступність для відвідувачів різних категорій – людей з інвалідністю, маломобільних людей тощо.

За даними Держстату, приблизно 15% населення України мають обмежену мобільність. Серед них люди старшого покоління, вагітні жінки, батьки з немовлятами, люди з тимчасовими травмами тощо. Кількість осіб з інвалідністю в Україні сьогодні становить 2,7 млн або 6,3% від загальної чисельності населення країни. Це не лише люди, що пересуваються на колісних візках, а й слабозорі, з порушеннями слуху, з ментальними розладами тощо.

При цьому, за оцінками Асоціації індустрії гостинності України, лише до 10% музеїв та заповідників країни мають мінімально прийнятний рівень оснащення для відвідування усіма групами населення. Ще 20-30% закладів частково пристосовані для окремих груп людей з інвалідністю. Рівень доступності решти 60-70% в асоціації оцінюють як незадовільний. Це значно обмежує людей з числа маломобільних груп в можливості користуватися послугами музеїв, як у своїх населених пунктах чи районах, так і під час подорожей іншими регіонами країни.

На сьогодні в Україні діє Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору на період до 2030 року, а також План заходів з її реалізації на 2021 і 2022 роки. Зокрема, у них ідеться про затвердження мінімальних стандартів фізичної доступності закладів культури, про освітні кампанії в цих закладах, про адаптацію транспортної інфраструктури для людей з інвалідністю і ще про деякі важливі речі, що стосуються музейної справи та індустрії гостинності. 

Зараз Державне агентство розвитку туризму України розробляє Державну цільову програму розвитку внутрішнього та в’їзного туризму «Мандруй Україною», яка, за словами голови ДАРТ Мар’яни Олеськів, передбачатиме створення умов безбар’єрності насамперед на тих об’єктах, які визначені програмою як туристичні магніти регіонів та на які чекають реставраційні роботи. Маломобільні туристи вже можуть оцінити доступність реконструйованих об’єктів Національного заповідника “Хортиця”. Незабаром цілком інклюзивним стане Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та деякі інші музеї, що потрапили у першу хвилю програми «Велика реставрація».

Це лише початок тривалого процесу адаптації музейної галузі України до європейських стандартів доступності, і ми обов’язково маємо його пройти.

Але вже зараз необхідно оцінити, яким є реальний рівень доступності музеїв України. З’ясувати, які музеї вже сьогодні готові приймати відвідувачів усіх категорій, які ще мають певні обмеження та бар’єри, а головне – які з цих бар’єрів можна легко усунути самотужки, не чекаючи на «Велику реставрацію». Адже доступність – це не лише ліфти і пандуси, а й попереджувальне маркування, читабельні вказівники, найпростіші аудіогіди, зрештою просто актуальна інформація на сайті.

З цією метою сьогодні в Україні триває анкетування музейних закладів у межах проєкту «Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України». Це спільний проєкт IT-фахівців у галузі туризму, творців безбар’єрних просторів і громадських активістів із захисту прав людей з інвалідністю. Його завдання – зібрати актуальну базу даних про наявні умови та зручності в музеях для прийому всіх відвідувачів, включаючи представників маломобільних груп. Така загальнодоступна інформаційна база дозволить людям з інвалідністю легше долучатися до культурного туризму, обираючи для відвідування найбільш пристосовані для них музеї.

Асоціація Індустрії Гостинності України підтримує цю чудову ініціативу. Кожен музей України має долучитися до анкетування, аби принаймні познайомитися з сучасними стандартами доступності та визначити свій шлях до безбар’єрності. 

Зробимо внутрішній туризм в Україні доступнішим для всіх!

Автор тексту: Олександр Лієв — голова Асоціації Індустрії Гостинності України.

#inclusivetravels #інклюзивнийтуризм #запідтримкиУКФ