«Івано-Франківщина готова зустріти гостей у будь-яку пору року», – Віталій Передерко

«Івано-Франківщина готова зустріти гостей у будь-яку пору року», – Віталій Передерко

В Україні є ще так багато місць, про які більшість з нас і не чули. Сотні туристичних атракцій у різних регіонах чекають на те, щоб їх показали і побачили. Івано-Франківщина – не виняток. Природа мальовничих Карпат, дивовижні місцеві традиції та виняткові музеї варті неабиякої уваги. Віталій Передерко – начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації, 18 серпня під час воркшопу від Асоціації індустрії гостинності, детально розповів нам про принади та можливості цього регіону.

Які зараз головні проблеми туристичної сфери Івано-Франківської області? Чи є на Івано-Франківщині об’єкти, як потребують збереження чи термінового відновлення?

У нас на Івано-Франківщині дуже велика історико-культурна спадщина – понад 3, 5 тис. пам’яток архітектури, історії, культури. Одна із найбільших проблем, яку потрібно вирішувати – це застаріле законодавство. На жаль, у нас не працює схема, яка популярна закордоном, коли архітектурні пам’ятки віддають під опіку приватним лицям, які відкривають там готелі чи ресторани, проте зберігають історичний вигляд об’єкту. Відповідно, поки інвестор не вкладає коштів, а держава коштів не має – пам’ятки руйнуються. Інша проблема, що стосується законодавства – це питання регулювання діяльності. Наша область – один з регіонів сільського зеленого туризму в Україні, в якому є понад 800 садиб. Проте стосовно цієї сфери господарської діяльності немає відповідного закону, тому таким видом діяльності займається дуже багато людей, які не зважають на якість умов проживання або характеристики безпеки послуг гостинності. Отже, користуючись тим, що не відбувається реєстрації підприємницької діяльності, під вивісками садиб зеленого туризму працюють справжні готелі, які не сплачують податки, і на цьому, відповідно, втрачає держава. З іншого боку, користуючись відсутністю чітких правил, зловживають своїм становищем і контролюючі органи, блокуючи самозайнятість сільського населення.

Якщо говорити про те, чим потрібно зайнятись на загальноукраїнському рівні – це ремонт під’їзних шляхів до пам’яток історико-культурної і природної спадщини та різних туристичних атракцій. Ми здійснили великий прорив, що стосується ремонту основних автошляхів національного або регіонального значення, але питання нормального дорожнього покриття до пам’яток і атракцій досі залишається невирішеним.

Чи відчуваєте ви підтримку держави у розвитку туризму?

Якщо мова йде про фінансову підтримку держави, то поки її немає. Але великий плюс у тому, що в бюджеті вперше за останні три-п’ять років передбачено кошти на розвиток туризму. Прийнята Державна стратегія розвитку туризму та курортів і цей інструмент лише почав працювати, тому гроші ще не освоєні. Але в нас є обласний бюджет та обласна програма розвитку туризму, у цьому році виділено 2 млн 650 тис грн. Ми працюємо з цими коштами, нам поки достатньо.

Чи є розроблена програма туризму для Івано-Франківської області? Хто нею займається?

Програма була прийнята ще у 2015 році і успішно працює, вона розрахована на 5 років. Наше Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції туризму та інвестицій безпосередньо є виконавцем і головним розпорядником коштів. Ми маємо фінансову підтримку від обласної влади, адже для нашої регіону туризм – один з пріоритетів розвитку.

Як атракції найбільш привабливі для туристів у регіоні?

Майже у кожному куточку області є сформовані свої бренди.
В першу чергу, варто назвати — національний заповідник Давній Галич, на території якого розташовано багато пам’яток історії культури, Галицький національний парк одна з його найпопулярніших атракцій – Центр реабілітації диких тварин. А ще Карпатський трамвай, Центр спадщини Вигодської вузькоколійки – всі ці атракції дуже популярні місця відпочинку сімейного типу. Варто відмітити, що в 2016 році відбулась акція «7 чудес України – мальовничі міста і містечка», і наше місто Галич стало одним із переможців цього конкурсу.

За останні роки стрімко розвивається інфраструктура міста Івано-Франківськ. Тут, подібно до Львова, дуже багато концептуальних кав’ярень та ресторанних закладів. Тепер місто як туристична дестинація – не «ворота», а «серце Карпат». Далі варто згадати Коломию і Музей писанки, село Шешори з унікальною природою і Маєток св. Миколая у с. Пістинь., колоритну Верховинщину.

А Яремчанська рекреаційна зона разом з Буковелем відома на всю Україну. Ми готові зустріти гостей в будь-яку пору року. Наше дослідження з компанією «Київстар» показало, що приблизно однакова кількість подорожуючих відвідує нас як літом, так і взимку. Всього область відвідало у 2016 році понад 4 млн. осіб. Найпопулярніший місяць – це серпень, це майже 500 тис. українських туристів і екскурсантів.

Які нові туристичні місця та екскурсії з’явилися в регіоні за останній час?

У 2015 році відкрилася така атракція парк-музей «Карпати в мініатюрі» – атракція під відкритим небом в межах Карпатського національного парку. У нас постійно відкриваються колоритні музеї, з останнього це: «Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини» у Криворівні, «Музей сироваріння і продовольчих промислів Гуцульщини «Хата-стая»», розташовані у Верховині, а ще «Музей сакрального мистецтва» у Косові.

Однією з останніх новинок можна назвати туристично-інвестиційний центр в місті Івано-Франківську, де можна замовити аудіо-екскурсію. Також недавно у нас створено комунальне підприємство, яке розвиватиме інфраструктуру Дністровського каньйону – найбільш мальовнича пам’ятка водного туризму області — Дністровський регіональний ландшафтний парк.

Чи є у Івано-Франківській області екскурсоводи, які здатні запропонувати послуги іноземними мовами?

Так, звичайно, у нас є екскурсоводи, які працюють польською і англійською мовою. Спеціалізованих гідів іншими іноземними мовами немає, але якщо буде попит, то буде і пропозиція, бо наші іноземні туристи, в основному, – це поляки, білоруси тощо.

Турпотік, який раніше їхав до Криму зараз розпорошився по всій Україні. Люди почали звертати свою увагу на інші атракції. Чи відчула Івано-Франківська область приріст туристів за цей час?

Звичайно, це видно по тому, як працює бізнес. Я би сказав, що туристи не розпорошились по Україні, а фактично вибрали два нових напрямки: Карпатський регіон (Закарпатська, Львівська, Івано-франківська області) і другий напрямок – це Херсонщина. Львів і Одеса завжди мали високий попит, тому там не так кардинально змінилась ситуація. Але в нас приріст туристів добре прослідковується: якщо у 2014 році було – 1, 6 млн екскурсантів, то у 2015 році – це вже 1,9 млн, а у 2016 – 2, 2 млн (це офіційна статистика).

Як розвивається подієвий туризм в Івано-Франківщині? Можливо плануєте організувати якісь нові заходи?

Ми звертаємо увагу на подієвий туризм, бо прекрасно розуміємо, що туристи не приїдуть сидіти в готелі і дивитись на красиві краєвиди через вікно. Фестивалів у нас багато, і ми працюємо над тим, щоб вони були не просто різні, колоритні чи етнографічні, а щоб одночасно були молодіжними, культурними, які б залучали людей до участі у самому дійстві. Звичайно, уже є фестивалі, які стали візиткою нашого регіону, наприклад «Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва», який відбувається в Івано-Франківську в травні, міжнародний фестиваль країн Карпатського регіону «Карпатський простір», популярне гуцульське дійство «Полонинське літо» , також організовуємо гастрономічні заходи «Свято бойківського меду і ремесл», «Покутське яблуко».

Зараз побутує думка, що туризм зосереджений в Львівській, Одеській та Київській областях, чи готова Івано-Франківщина скласти їм конкуренцію ?

Здорова конкуренція завжди потрібна, але у міст-мільйонників ширша туристична база та інфраструктура, тому об’єктивно ми не можемо конкурувати з ними одразу. Поки вивчаємо їхній досвід, бачимо, які маркетингові, інфраструктурні заходи вони роблять, зрозуміло, що хочемо бути на їх рівні. Але питання не в тому, щоб турист їхав в одну область, і не їхав у іншу, а в тому, щоб у нас у всіх регіонах підвищувалась якість послуг, і відчувався рівень європейського сервісу. Турист має приїжджати і відпочивати в комфортних умовах, їхати якісними дорогами, відчувати, що йому надали якісні послуги в готелі. У нас є великий попит, але потрібно підтягувати сервіс у всіх відношеннях цього слова.