Сергій Білов: Дайте нам час, і ми зробимо Запоріжжя європейським туристичним містом!

Сергій Білов: Дайте нам час, і ми зробимо Запоріжжя європейським туристичним містом!

Складно уявити собі індустріальне Запоріжжя як місто, куди приїжджають тисячі гостей з усієї України та інших країн. Водночас у регіоні вже є все для того, щоб претендувати на звання одного з українських центрів туризму. Загадковий, овіяний легендами і билинами острів Хортиця – козацька Січ, величні види Дніпрогесу, мальовничих Дніпра та лісів…

До того ж із розвиненою туристичною інфраструктурою. Так чого ж не вистачає Запоріжжю, щоб стати привабливим для мандрівників? Начальник управління туризму департаменту культури та туризму Запорізької міської ради Сергій Білов розповів про те, яке майбутнє чекає туристичну галузь Запоріжжя і що відбувається в секторі туризму міста прямо зараз.

– Яку роботу проводить турактів Запоріжжя у сфері підвищення туристичної привабливості міста?

– Наша команда зібралася чотири місяці тому. Є політична воля – розвивати туризм. Є чітка позиція мера міста, яка полягає у тому, що туризм є однією з найбільш перспективних галузей та одним із пріоритетних напрямів. За допомогою Асоціації індустрії гостинності України й особисто Олександра Лієва (глава АІГУ. – Ред.) ми об’єдналися з представниками громадськості та турбізнесу і нині рухаємося до однієї мети: створюємо нові туристичні продукти, просуваємо їх на ринку індустрії гостинності. А ось що робилося в місті у сфері туризму до цього, я не хочу судити. Скажу одне: пріоритетним напрямом туризм не був. Нині в місті відбуваються кардинальні зміни, наприклад уперше за п’ятнадцять років повністю оновлюють дорожнє покриття. Великі кошти вкладаються в туристичні об’єкти, розвиток музеїв. Окрім того, ми постійно вигадуємо нові проекти, запрошуємо художників і скульпторів, які готують для міста так звані контактні скульптури і сучасні інсталяції. Ми хочемо, щоб Запоріжжя був не тільки центром козацтва, козацькою вольницею, а й щоб воно було сучасним європейським туристичним містом. І я вважаю, що у нас є все для цього. Ми будемо презентувати місто таким чином до наступного сезону. Зараз допрацьовується туристичний портал, відзнято презентаційні відеоролики, спільно з Асоціацією індустрії гостинності готується айдентіка міста: бренд, логотип, слоган. Тобто нині на стадії підготовки великий пласт роботи, і, я думаю, судити про ефективність нашої стратегії можна буде вже після закінчення наступного сезону. Ми готуємося усією командою до того, що справжній наплив туристів почнеться навесні 2018 року.

– На який сезон припадає пік туристичної активності в Запоріжжі?

– Пік туристичної активності спостерігається із середини весни до середини літа, а потім – від початку осені до похолодання. Влітку жарко, і люди зазвичай намагаються вирушити до моря, рідко хтось їхав у цей період до Запоріжжя, і нині ми готуємо кілька морських турів, в які буде включено й саме місто. Тури передбачають дводенне перебування в Запоріжжі з переглядом найцікавіших пам’яток, потім гостей відвозять на узбережжя, у курортні міста. Таким чином ми зможемо розширити туристичний сезон у місті, і він буде нерозривно тривати з початку весни до пізньої осені. Реалізація проектів у сфері водного туризму також буде поштовхом для розвитку туризму в Запоріжжі в літній період. У нас вже працюють десятки центрів з оренди каяків, кайтов, човнів, у тому числі й козацьких чайок, є річкові трамвайчики. У планах на наступний сезон – масштабна реконструкція запорізького порту. Проекти і плани запорізького турактіва дуже амбітні. Правда, поки команда управління туризму міста дуже невелика – всього сім осіб, але до наступного року, думаю, ситуація буде змінюватися. Наприклад, ми збираємося запустити туристичні інформаційні центри, співробітники яких візьмуть на себе частину обов’язків: промоушн, ​​ведення туристичного порталу, підготовку буклетів, книг і журналів… Тоді у нашої команди буде можливість щільніше займатися більш масштабними проектами. Нині ж ми тягнемо на собі все, що відбувається в туристичному сегменті Запоріжжя.

– Хочеться поговорити про туристичні об’єкти Запоріжжя, зокрема про дуб-патріарх, який продовжує поступово засихати. Є план порятунку?

– Ситуація із запорізьким дубом дуже складна. Він почав засихати років 15-20 тому, зараз жива тільки одна невелика гілка. Звісно, нині це місце постійно охороняється, навколо дуба виріс цілий туристичний комплекс із церквою, козацькими скульптурами, козацьким парком… Але, на жаль, поки однозначного рішення, що ми можемо зробити для порятунку дуба-патріарха, у нас немає. Екологи постійно працюють над вирішенням цього питання, але поки безрезультатно. Але я знаю, що постійно збиралися жолуді з цього дуба, їх розвозили по всьому світу, так що «потомство» у запорізького дуба дуже велике. Ми не впевнені, що його можливо відродити, тому нині розробляється кілька проектів. Є досить дорогі технології, які можуть допомогти «законсервувати» дуб. Тобто навколо цього дерева буде відтворений дуб у його колишньому вигляді (кора, гілки), а саме первозданне дерево буде знаходиться всередині цієї складної природної конструкції, продовжуючи жити. Є також ідея розробити додаток на смартфони з доповненою реальністю. Тобто будь-яка людина зможе прийти, навести свій телефон на дуб-патріарх і на екрані з’явиться дерево таким, яким воно було раніше. Крім того, мобільний додаток зможе додати на фотографію зображення козаків. Адже, згідно з легендою, запорізькі козаки писали листа турецькому султану саме під цим дубом.

– У Музеї запорізького козацтва вже кілька років ведеться ремонт. Коли він почне приймати екскурсантів?

– Це питання досить складне, адже заповідник знаходиться у веденні Міністерства культури, а ми як місто не можемо вкладати кошти в розвиток заповідника. Музей же нині знаходиться на реконструкції, і точні дати закінчення робіт мені не відомі. Є там нюанси і щодо фінансування, і щодо організації. Справа в тому, що музей цей будувався як Музей запорізького козацтва, але після того як його добудували, він став Музеєм історії Запоріжжя. Потім же було прийнято рішення повернути музею його початкову концепцію і зробити Музеєм запорізького козацтва. Через це на нині в музеї знаходиться 24 тисячі експонатів, які не мають відношення до козацтва. Наприклад, там стоять величезні діорами в 70 кв. метрів… Ніхто не знає, що з ними робити, на чий баланс їх передати. Тобто навіть якщо буде належне фінансування, реконструкцію завершити не зможуть, тому що він весь заставлений експонатами, які незрозуміло куди дівати.

– Чи може стати повноцінним туристичним об’єктом Дніпрогес? Тобто чи можливо в майбутньому, щоб туди водили екскурсії?

– Дніпрогес є стратегічним об’єктом, і повномасштабно екскурсії там не проводяться. Я вважаю, що зовнішній вигляд Дніпрогесу набагато солідніше й цікавіше, ніж машинний зал або парк, який розташований на території підприємства. Але цю тему можна було б розвивати в майбутньому. Я пропонував установити на території парку інтерактивні інсталяції. Наприклад, усі знають, що кожен четвертий кіловат у країні видобувається Днепрогесом. Можна було б поставити там рубильник і говорити, що, опустивши його, електрика відправляється в будинок українській родині.

– Які, на вашу думку, проблеми нині є основними для туризму в Запоріжжі?

– Немає жодних проблем. Хіба що час: нам би не 24, а 48 годин на добу… Дайте нам більше часу, і ми зробимо Запоріжжя європейським туристично привабливим містом!